| | |
| прочува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прочува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прочува́ймо |
| 2 особа | прочува́й | прочува́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прочува́тиму | прочува́тимемо, прочува́тимем |
| 2 особа | прочува́тимеш | прочува́тимете |
| 3 особа | прочува́тиме | прочува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прочува́ю | прочува́ємо, прочува́єм |
| 2 особа | прочува́єш | прочува́єте |
| 3 особа | прочува́є | прочува́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| прочува́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | прочува́в | прочува́ли |
| жін. р. | прочува́ла |
| сер. р. | прочува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прочува́вши |
