| підторочи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | підторочи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | підторочі́мо, підторочі́м | |
| 2 особа | підторочи́ | підторочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | підторочу́ | підторо́чимо, підторо́чим |
| 2 особа | підторо́чиш | підторо́чите |
| 3 особа | підторо́чить | підторо́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | підторочи́в | підторочи́ли |
| жін.р. | підторочи́ла | |
| сер.р. | підторочи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| підторо́чений | ||
| Безособова форма | ||
| підторо́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| підторочи́вши | ||