| підча́литися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | підча́литися, підча́литись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | підча́льмося, підча́льмось | |
| 2 особа | підча́лься | підча́льтеся, підча́льтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | підча́люся, підча́люсь | підча́лимося, підча́лимось, підча́лимся |
| 2 особа | підча́лишся | підча́литеся, підча́литесь |
| 3 особа | підча́литься | підча́ляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | підча́лився, підча́ливсь | підча́лилися, підча́лились |
| жін.р. | підча́лилася, підча́лилась | |
| сер.р. | підча́лилося, підча́лилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| підча́лившись | ||