| роззоло́чувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | роззоло́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | роззоло́чуймо | |
| 2 особа | роззоло́чуй | роззоло́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роззоло́чуватиму | роззоло́чуватимемо, роззоло́чуватимем |
| 2 особа | роззоло́чуватимеш | роззоло́чуватимете |
| 3 особа | роззоло́чуватиме | роззоло́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роззоло́чую | роззоло́чуємо, роззоло́чуєм |
| 2 особа | роззоло́чуєш | роззоло́чуєте |
| 3 особа | роззоло́чує | роззоло́чують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| роззоло́чуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | роззоло́чував | роззоло́чували |
| жін. р. | роззоло́чувала | |
| сер. р. | роззоло́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| роззоло́чуваний | ||
| Безособова форма | ||
| роззоло́чувано | ||
| Дієприслівник | ||
| роззоло́чувавши | ||