| розмачу́лювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розмачу́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розмачу́люймо | |
| 2 особа | розмачу́люй | розмачу́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розмачу́люватиму | розмачу́люватимемо, розмачу́люватимем |
| 2 особа | розмачу́люватимеш | розмачу́люватимете |
| 3 особа | розмачу́люватиме | розмачу́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розмачу́люю | розмачу́люємо, розмачу́люєм |
| 2 особа | розмачу́люєш | розмачу́люєте |
| 3 особа | розмачу́лює | розмачу́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розмачу́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розмачу́лював | розмачу́лювали |
| жін. р. | розмачу́лювала | |
| сер. р. | розмачу́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розмачу́лювавши | ||