| розмести́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розмести́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розметі́мо, розметі́м | |
| 2 особа | розмети́ | розметі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розмету́ | розметемо́, розмете́м |
| 2 особа | розмете́ш | розметете́ |
| 3 особа | розмете́ | розмету́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розмі́в | розмели́ |
| жін.р. | розмела́ | |
| сер.р. | розмело́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розме́тений | ||
| Безособова форма | ||
| розме́тено | ||
| Дієприслівник | ||
| розмі́вши | ||