| розправля́ч – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | розправля́ч | розправлячі́ |
| родовий | розправляча́ | розправлячі́в |
| давальний | розправлячу́, розправляче́ві | розправляча́м |
| знахідний | розправля́ч | розправлячі́ |
| орудний | розправляче́м | розправляча́ми |
| місцевий | на/у розправлячі́, розправлячу́ | на/у розправляча́х |
| кличний | розправля́чу* | розправлячі́* |