розряджа́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
(позбавлятися заряду; позбавлятися напруженості) | ||
Інфінітив | розряджа́тися, розряджа́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розряджа́ймося, розряджа́ймось | |
2 особа | розряджа́йся, розряджа́йсь | розряджа́йтеся, розряджа́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розряджа́тимуся, розряджа́тимусь | розряджа́тимемося, розряджа́тимемось, розряджа́тимемся |
2 особа | розряджа́тимешся | розряджа́тиметеся, розряджа́тиметесь |
3 особа | розряджа́тиметься | розряджа́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розряджа́юся, розряджа́юсь | розряджа́ємося, розряджа́ємось, розряджа́ємся |
2 особа | розряджа́єшся | розряджа́єтеся, розряджа́єтесь |
3 особа | розряджа́ється | розряджа́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
розряджа́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | розряджа́вся, розряджа́всь | розряджа́лися, розряджа́лись |
жін. р. | розряджа́лася, розряджа́лась | |
сер. р. | розряджа́лося, розряджа́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розряджа́вшись |