Розрішити

розріши́ти – дієслово доконаного виду
(відпустити гріхи; прийняти рішення – розм., рідко)
Інфінітив розріши́ти
однина множина
Наказовий спосіб
1 особа розріші́мо, розріші́м
2 особа розріши́ розріші́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа розрішу́ розрішимо́, розріши́м
2 особа розріши́ш розрішите́
3 особа розріши́ть розріша́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. розріши́в розріши́ли
жін.р. розріши́ла
сер.р. розріши́ло
Активний дієприкметник
Пасивний дієприкметник
розрі́шений
Безособова форма
розрі́шено
Дієприслівник
розріши́вши


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть лівий Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: