| сику́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сику́чий | сику́ча | сику́че | сику́чі |
| родовий | сику́чого | сику́чої | сику́чого | сику́чих |
| давальний | сику́чому | сику́чій | сику́чому | сику́чим |
| знахідний | сику́чий, сику́чого | сику́чу | сику́че | сику́чі, сику́чих |
| орудний | сику́чим | сику́чою | сику́чим | сику́чими |
| місцевий | на/у сику́чому, сику́чім | на/у сику́чій | на/у сику́чому, сику́чім | на/у сику́чих |