| уле́сливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уле́сливий | уле́слива | уле́сливе | уле́сливі |
| родовий | уле́сливого | уле́сливої | уле́сливого | уле́сливих |
| давальний | уле́сливому | уле́сливій | уле́сливому | уле́сливим |
| знахідний | уле́сливий, уле́сливого | уле́сливу | уле́сливе | уле́сливі, уле́сливих |
| орудний | уле́сливим | уле́сливою | уле́сливим | уле́сливими |
| місцевий | на/в уле́сливому, уле́сливім | на/в уле́сливій | на/в уле́сливому, уле́сливім | на/в уле́сливих |