| умудро́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | умудро́ваний | умудро́вана | умудро́ване | умудро́вані |
| родовий | умудро́ваного | умудро́ваної | умудро́ваного | умудро́ваних |
| давальний | умудро́ваному | умудро́ваній | умудро́ваному | умудро́ваним |
| знахідний | умудро́ваний, умудро́ваного | умудро́вану | умудро́ване | умудро́вані, умудро́ваних |
| орудний | умудро́ваним | умудро́ваною | умудро́ваним | умудро́ваними |
| місцевий | на/в умудро́ваному, умудро́ванім | на/в умудро́ваній | на/в умудро́ваному, умудро́ванім | на/в умудро́ваних |