утиха́ти – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | утиха́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | утиха́ймо | |
2 особа | утиха́й | утиха́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | утиха́тиму | утиха́тимемо, утиха́тимем |
2 особа | утиха́тимеш | утиха́тимете |
3 особа | утиха́тиме | утиха́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | утиха́ю | утиха́ємо, утиха́єм |
2 особа | утиха́єш | утиха́єте |
3 особа | утиха́є | утиха́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
утиха́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | утиха́в | утиха́ли |
жін. р. | утиха́ла | |
сер. р. | утиха́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
утиха́вши |