| | |
| утиха́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утиха́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | утиха́ймо |
| 2 особа | утиха́й | утиха́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утиха́тиму | утиха́тимемо, утиха́тимем |
| 2 особа | утиха́тимеш | утиха́тимете |
| 3 особа | утиха́тиме | утиха́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утиха́ю | утиха́ємо, утиха́єм |
| 2 особа | утиха́єш | утиха́єте |
| 3 особа | утиха́є | утиха́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| утиха́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | утиха́в | утиха́ли |
| жін. р. | утиха́ла |
| сер. р. | утиха́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| утиха́вши |
