уторо́вувати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | уторо́вувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | уторо́вуймо | |
2 особа | уторо́вуй | уторо́вуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уторо́вуватиму | уторо́вуватимемо, уторо́вуватимем |
2 особа | уторо́вуватимеш | уторо́вуватимете |
3 особа | уторо́вуватиме | уторо́вуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уторо́вую | уторо́вуємо, уторо́вуєм |
2 особа | уторо́вуєш | уторо́вуєте |
3 особа | уторо́вує | уторо́вують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
уторо́вуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | уторо́вував | уторо́вували |
жін. р. | уторо́вувала | |
сер. р. | уторо́вувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
уторо́вувавши |