ца́плений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ца́плений | ца́плена | ца́плене | ца́плені |
родовий | ца́пленого | ца́пленої | ца́пленого | ца́плених |
давальний | ца́пленому | ца́пленій | ца́пленому | ца́пленим |
знахідний | ца́плений | ца́плену | ца́плене | ца́плені |
орудний | ца́пленим | ца́пленою | ца́пленим | ца́пленими |
місцевий | на/у ца́пленому, ца́пленім | на/у ца́пленій | на/у ца́пленому, ца́пленім | на/у ца́плених |
[розм.] |