| | | | |
| цілеспрямо́ваний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | цілеспрямо́ваний | цілеспрямо́вана | цілеспрямо́ване | цілеспрямо́вані |
| родовий | цілеспрямо́ваного | цілеспрямо́ваної | цілеспрямо́ваного | цілеспрямо́ваних |
| давальний | цілеспрямо́ваному | цілеспрямо́ваній | цілеспрямо́ваному | цілеспрямо́ваним |
| знахідний | цілеспрямо́ваний, цілеспрямо́ваного | цілеспрямо́вану | цілеспрямо́ване | цілеспрямо́вані, цілеспрямо́ваних |
| орудний | цілеспрямо́ваним | цілеспрямо́ваною | цілеспрямо́ваним | цілеспрямо́ваними |
| місцевий | на/у цілеспрямо́ваному, цілеспрямо́ванім | на/у цілеспрямо́ваній | на/у цілеспрямо́ваному, цілеспрямо́ванім | на/у цілеспрямо́ваних |
