| апологізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | апологізува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | апологізу́ймо | |
| 2 особа | апологізу́й | апологізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | апологізува́тиму | апологізува́тимемо, апологізува́тимем |
| 2 особа | апологізува́тимеш | апологізува́тимете |
| 3 особа | апологізува́тиме | апологізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | апологізу́ю | апологізу́ємо, апологізу́єм |
| 2 особа | апологізу́єш | апологізу́єте |
| 3 особа | апологізу́є | апологізу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| апологізу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | апологізува́в | апологізува́ли |
| жін. р. | апологізува́ла | |
| сер. р. | апологізува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| апологізо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| апологізо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| апологізува́вши | ||