| бужува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | бужува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | бужу́ймо | |
| 2 особа | бужу́й | бужу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | бужува́тиму | бужува́тимемо, бужува́тимем |
| 2 особа | бужува́тимеш | бужува́тимете |
| 3 особа | бужува́тиме | бужува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | бужу́ю | бужу́ємо, бужу́єм |
| 2 особа | бужу́єш | бужу́єте |
| 3 особа | бужу́є | бужу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| бужу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | бужува́в | бужува́ли |
| жін. р. | бужува́ла | |
| сер. р. | бужува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| бужува́вши | ||
| [мед.] | ||