веди́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | веди́чний | веди́чна | веди́чне | веди́чні |
родовий | веди́чного | веди́чної | веди́чного | веди́чних |
давальний | веди́чному | веди́чній | веди́чному | веди́чним |
знахідний | веди́чний, веди́чного | веди́чну | веди́чне | веди́чні, веди́чних |
орудний | веди́чним | веди́чною | веди́чним | веди́чними |
місцевий | на/у веди́чному, веди́чнім | на/у веди́чній | на/у веди́чному, веди́чнім | на/у веди́чних |