| | |
| ви́бавитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ви́бавитися, ви́бавитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ви́бавмося, ви́бавмось |
| 2 особа | ви́бався | ви́бавтеся, ви́бавтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ви́бавлюся, ви́бавлюсь | ви́бавимося, ви́бавимось, ви́бавимся |
| 2 особа | ви́бавишся | ви́бавитеся, ви́бавитесь |
| 3 особа | ви́бавиться | ви́бавляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ви́бавився, ви́бавивсь | ви́бавилися, ви́бавились |
| жін.р. | ви́бавилася, ви́бавилась |
| сер.р. | ви́бавилося, ви́бавилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ви́бавившись |
