| ви́бавити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́бавити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́бавмо | |
| 2 особа | ви́бав | ви́бавте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́бавлю | ви́бавимо, ви́бавим |
| 2 особа | ви́бавиш | ви́бавите |
| 3 особа | ви́бавить | ви́бавлять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́бавив | ви́бавили |
| жін.р. | ви́бавила | |
| сер.р. | ви́бавило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́бавивши | ||