врізни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | врізни́й | врізна́ | врізне́ | врізні́ |
родовий | врізно́го | врізно́ї | врізно́го | врізни́х |
давальний | врізно́му | врізні́й | врізно́му | врізни́м |
знахідний | врізни́й, врізно́го | врізну́ | врізне́ | врізні́, врізни́х |
орудний | врізни́м | врізно́ю | врізни́м | врізни́ми |
місцевий | на/у врізно́му, врізні́м | на/у врізні́й | на/у врізно́му, врізні́м | на/у врізни́х |