| | | | |
| відборто́ваний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | відборто́ваний | відборто́вана | відборто́ване | відборто́вані |
| родовий | відборто́ваного | відборто́ваної | відборто́ваного | відборто́ваних |
| давальний | відборто́ваному | відборто́ваній | відборто́ваному | відборто́ваним |
| знахідний | відборто́ваний | відборто́вану | відборто́ване | відборто́вані |
| орудний | відборто́ваним | відборто́ваною | відборто́ваним | відборто́ваними |
| місцевий | на/у відборто́ваному, відборто́ванім | на/у відборто́ваній | на/у відборто́ваному, відборто́ванім | на/у відборто́ваних |
