| га́гачий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | га́гачий | га́гача | га́гаче | га́гачі |
| родовий | га́гачого | га́гачої | га́гачого | га́гачих |
| давальний | га́гачому | га́гачій | га́гачому | га́гачим |
| знахідний | га́гачий | га́гачу | га́гаче | га́гачі |
| орудний | га́гачим | га́гачою | га́гачим | га́гачими |
| місцевий | на/у га́гачому, га́гачім | на/у га́гачій | на/у га́гачому, га́гачім | на/у га́гачих |