| глуши́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | глуши́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | глуші́мо, глуші́м | |
| 2 особа | глуши́ | глуші́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | глуши́тиму | глуши́тимемо, глуши́тимем |
| 2 особа | глуши́тимеш | глуши́тимете |
| 3 особа | глуши́тиме | глуши́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | глушу́ | глу́шимо, глу́шим |
| 2 особа | глу́шиш | глу́шите |
| 3 особа | глу́шить | глу́шать |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| глу́шачи* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | глуши́в | глуши́ли |
| жін. р. | глуши́ла | |
| сер. р. | глуши́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| глу́шений | ||
| Безособова форма | ||
| глу́шено | ||
| Дієприслівник | ||
| глуши́вши | ||