| допомина́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (домагатися) | ||
| Інфінітив | допомина́тися, допомина́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | допомина́ймося, допомина́ймось | |
| 2 особа | допомина́йся, допомина́йсь | допомина́йтеся, допомина́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | допомина́тимуся, допомина́тимусь | допомина́тимемося, допомина́тимемось, допомина́тимемся |
| 2 особа | допомина́тимешся | допомина́тиметеся, допомина́тиметесь |
| 3 особа | допомина́тиметься | допомина́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | допомина́юся, допомина́юсь | допомина́ємося, допомина́ємось, допомина́ємся |
| 2 особа | допомина́єшся | допомина́єтеся, допомина́єтесь |
| 3 особа | допомина́ється | допомина́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| допомина́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | допомина́вся, допомина́всь | допомина́лися, допомина́лись |
| жін. р. | допомина́лася, допомина́лась | |
| сер. р. | допомина́лося, допомина́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| допомина́вшись | ||