>
ехіноко́ковий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ехіноко́ковий | ехіноко́кова | ехіноко́кове | ехіноко́кові |
родовий | ехіноко́кового | ехіноко́кової | ехіноко́кового | ехіноко́кових |
давальний | ехіноко́ковому | ехіноко́ковій | ехіноко́ковому | ехіноко́ковим |
знахідний | ехіноко́ковий | ехіноко́кову | ехіноко́кове | ехіноко́кові |
орудний | ехіноко́ковим | ехіноко́ковою | ехіноко́ковим | ехіноко́ковими |
місцевий | на/в ехіноко́ковому, ехіноко́ковім | на/в ехіноко́ковій | на/в ехіноко́ковому, ехіноко́ковім | на/в ехіноко́кових |