| зав’ю́га – іменник жіночого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | зав’ю́га | зав’ю́ги |
| родовий | зав’ю́ги | зав’ю́г |
| давальний | зав’ю́зі | зав’ю́гам |
| знахідний | зав’ю́гу | зав’ю́ги |
| орудний | зав’ю́гою | зав’ю́гами |
| місцевий | на/у зав’ю́зі | на/у зав’ю́гах |
| кличний | зав’ю́го* | зав’ю́ги* |