| | |
| зав’ю́шитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зав’ю́шитися, зав’ю́шитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зав’ю́шмося, зав’ю́шмось |
| 2 особа | зав’ю́шся | зав’ю́штеся, зав’ю́штесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зав’ю́шуся, зав’ю́шусь | зав’ю́шимося, зав’ю́шимось, зав’ю́шимся |
| 2 особа | зав’ю́шишся | зав’ю́шитеся, зав’ю́шитесь |
| 3 особа | зав’ю́шиться | зав’ю́шаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зав’ю́шився, зав’ю́шивсь | зав’ю́шилися, зав’ю́шились |
| жін.р. | зав’ю́шилася, зав’ю́шилась |
| сер.р. | зав’ю́шилося, зав’ю́шилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зав’ю́шившись |
