зябльови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | зябльови́й | зябльова́ | зябльове́ | зябльові́ |
родовий | зябльово́го | зябльово́ї | зябльово́го | зябльови́х |
давальний | зябльово́му | зябльові́й | зябльово́му | зябльови́м |
знахідний | зябльови́й | зябльову́ | зябльове́ | зябльові́ |
орудний | зябльови́м | зябльово́ю | зябльови́м | зябльови́ми |
місцевий | на/у зябльово́му, зябльові́м | на/у зябльові́й | на/у зябльово́му, зябльові́м | на/у зябльови́х |