| кокетува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | кокетува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | кокету́ймо | |
| 2 особа | кокету́й | кокету́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кокетува́тиму | кокетува́тимемо, кокетува́тимем |
| 2 особа | кокетува́тимеш | кокетува́тимете |
| 3 особа | кокетува́тиме | кокетува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кокету́ю | кокету́ємо, кокету́єм |
| 2 особа | кокету́єш | кокету́єте |
| 3 особа | кокету́є | кокету́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| кокету́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | кокетува́в | кокетува́ли |
| жін. р. | кокетува́ла | |
| сер. р. | кокетува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| кокетува́вши | ||