| колективізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | колективізува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | колективізу́ймо | |
| 2 особа | колективізу́й | колективізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | колективізува́тиму | колективізува́тимемо, колективізува́тимем |
| 2 особа | колективізува́тимеш | колективізува́тимете |
| 3 особа | колективізува́тиме | колективізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | колективізу́ю | колективізу́ємо, колективізу́єм |
| 2 особа | колективізу́єш | колективізу́єте |
| 3 особа | колективізу́є | колективізу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| колективізу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | колективізува́в | колективізува́ли |
| жін. р. | колективізува́ла | |
| сер. р. | колективізува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| колективізо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| колективізо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| колективізува́вши | ||