лізо́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | лізо́ваний | лізо́вана | лізо́ване | лізо́вані |
родовий | лізо́ваного | лізо́ваної | лізо́ваного | лізо́ваних |
давальний | лізо́ваному | лізо́ваній | лізо́ваному | лізо́ваним |
знахідний | лізо́ваний | лізо́вану | лізо́ване | лізо́вані |
орудний | лізо́ваним | лізо́ваною | лізо́ваним | лізо́ваними |
місцевий | на/у лізо́ваному, лізо́ванім | на/у лізо́ваній | на/у лізо́ваному, лізо́ванім | на/у лізо́ваних |