| лізува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | лізува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | лізу́ймо | |
| 2 особа | лізу́й | лізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лізува́тиму | лізува́тимемо, лізува́тимем |
| 2 особа | лізува́тимеш | лізува́тимете |
| 3 особа | лізува́тиме | лізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лізу́ю | лізу́ємо, лізу́єм |
| 2 особа | лізу́єш | лізу́єте |
| 3 особа | лізу́є | лізу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| лізу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | лізува́в | лізува́ли |
| жін. р. | лізува́ла | |
| сер. р. | лізува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| лізува́вши | ||