| наноси́тися – дієслово доконаного виду | ||
| (багато, довго поносити що-небудь) | ||
| Інфінітив | наноси́тися, наноси́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наносі́мося, наносі́мось, наносі́мся | |
| 2 особа | наноси́ся, наноси́сь | наносі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наношу́ся, наношу́сь | нано́симося, нано́симось, нано́симся |
| 2 особа | нано́сишся | нано́ситеся, нано́ситесь |
| 3 особа | нано́ситься | нано́сяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наноси́вся, наноси́всь | наноси́лися, наноси́лись |
| жін.р. | наноси́лася, наноси́лась | |
| сер.р. | наноси́лося, наноси́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наноси́вшись | ||