| насу́рмитися – дієслово доконаного виду | ||
| (насупитися) | ||
| Інфінітив | насу́рмитися, насу́рмитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | насу́рмімося, насу́рмімось, насу́рмімся | |
| 2 особа | насу́рмися, насу́рмись | насу́рміться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | насу́рмлюся, насу́рмлюсь | насу́рмимося, насу́рмимось, насу́рмимся |
| 2 особа | насу́рмишся | насу́рмитеся, насу́рмитесь |
| 3 особа | насу́рмиться | насу́рмляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | насу́рмився, насу́рмивсь | насу́рмилися, насу́рмились |
| жін.р. | насу́рмилася, насу́рмилась | |
| сер.р. | насу́рмилося, насу́рмилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| насу́рмившись | ||