| натира́ч – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | натира́ч | натирачі́ |
| родовий | натирача́ | натирачі́в |
| давальний | натираче́ві, натирачу́ | натирача́м |
| знахідний | натирача́ | натирачі́в |
| орудний | натираче́м | натирача́ми |
| місцевий | на/у натираче́ві, натирачу́, натирачі́ | на/у натирача́х |
| кличний | натира́чу | натирачі́ |
| [вживається у словосполученні ‘натирач підлоги’] |