| націди́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | націди́тися, націди́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | наці́диться | наці́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | націди́вся, націди́всь | націди́лися, націди́лись |
| жін.р. | націди́лася, націди́лась | |
| сер.р. | націди́лося, націди́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| націди́вшись | ||