| недитя́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | недитя́чий | недитя́ча | недитя́че | недитя́чі |
| родовий | недитя́чого | недитя́чої | недитя́чого | недитя́чих |
| давальний | недитя́чому | недитя́чій | недитя́чому | недитя́чим |
| знахідний | недитя́чий, недитя́чого | недитя́чу | недитя́че | недитя́чі, недитя́чих |
| орудний | недитя́чим | недитя́чою | недитя́чим | недитя́чими |
| місцевий | на/у недитя́чому, недитя́чім | на/у недитя́чій | на/у недитя́чому, недитя́чім | на/у недитя́чих |