ЧОРНОГУЗ Олег – Претенденти на папаху

Та й когось же нема… Ну, звичайно, Сідалковського і Грака!» І Стратон Стратонович, не обтрушуючи з голландського костюма білий гіпс Демокріта-Арістотеля, вскочив, як цунамі, до кабінету: –  А де ці два Аякси – Сідалковський і Грак? – допитувався Грак.  Розумієте, Грак, учора мені наплювали в душу.

Грак

грак – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний грак граки́ родовий грака́ гракі́в давальний граку́, грако́ві грака́м знахідний грака́ граки́, гракі́в орудний грако́м грака́ми місцевий на/у граку́, грако́ві на/у грака́х кличний гра́че граки́

Гракова

Грако́ва – іменник жіночого роду (річка в Україні) відмінок однина множина називний Грако́ва родовий Грако́вої давальний Грако́вій знахідний Грако́ву орудний Грако́вою місцевий на/у Грако́вій кличний Грако́ва

Гракх

Гракх – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний Гракх Гра́кхи родовий Гра́кха Гра́кхів давальний Гра́кхові, Гра́кху Гра́кхам знахідний Гра́кха Гра́кхів орудний Гра́кхом Гра́кхами місцевий на/у Гра́кхові, Гра́кху на/у Гра́кхах кличний Гра́кху Гра́кхи

СКОВОРОДА Григорій Савич – Байки Харківські

А щодо озлостi, то я й через те не маю, що хоч мене сороки й ворони з граками клюють, та Орел з Пугачем не чiпають, при тому й афiнськi громадяни мають мене в пошанi[14]. Чи це не достеменнi Езоповi граки[43], котрi вдягаються в чуже  пiр’я? 43 Езоповi граки – мається на увазi Езопова байка про ворону в чужому пiр’ї.

БАРКА Василь – Жовтий князь

Кружма блукають граки над їхніми верховіттями і ховаються, з каркотливими скаргами, в затінену далечінь. Часом граки промайнуть і, косо обкинувши луковину в повітрі, зникнуть за блідно-рудими горбами в степу і млистосизими перелісками. На прогалині біліють різні-різні кістяки: пса, кота, грака і якихсь інших дрібних істот.