| обтя́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обтя́тий | обтя́та | обтя́те | обтя́ті |
| родовий | обтя́того | обтя́тої | обтя́того | обтя́тих |
| давальний | обтя́тому | обтя́тій | обтя́тому | обтя́тим |
| знахідний | обтя́тий, обтя́того | обтя́ту | обтя́те | обтя́ті, обтя́тих |
| орудний | обтя́тим | обтя́тою | обтя́тим | обтя́тими |
| місцевий | на/в обтя́тому, обтя́тім | на/в обтя́тій | на/в обтя́тому, обтя́тім | на/в обтя́тих |