| позага́чувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позага́чувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позага́чуймо | |
| 2 особа | позага́чуй | позага́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позага́чую | позага́чуємо, позага́чуєм |
| 2 особа | позага́чуєш | позага́чуєте |
| 3 особа | позага́чує | позага́чують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позага́чував | позага́чували |
| жін.р. | позага́чувала | |
| сер.р. | позага́чувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| позага́чуваний | ||
| Безособова форма | ||
| позага́чувано | ||
| Дієприслівник | ||
| позага́чувавши | ||