| позако́лювати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позако́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позако́люймо | |
| 2 особа | позако́люй | позако́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позако́люю | позако́люємо, позако́люєм |
| 2 особа | позако́люєш | позако́люєте |
| 3 особа | позако́лює | позако́люють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позако́лював | позако́лювали |
| жін.р. | позако́лювала | |
| сер.р. | позако́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| позако́люваний | ||
| Безособова форма | ||
| позако́лювано | ||
| Дієприслівник | ||
| позако́лювавши | ||