| покріпи́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (кріпитися якийсь час) | ||
| Інфінітив | покріпи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | покріпі́мо, покріпі́м | |
| 2 особа | покріпи́ | покріпі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | покріплю́ | покрі́пимо, покрі́пим |
| 2 особа | покрі́пиш | покрі́пите |
| 3 особа | покрі́пить | покрі́плять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | покріпи́в | покріпи́ли |
| жін.р. | покріпи́ла | |
| сер.р. | покріпи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| покрі́плений | ||
| Безособова форма | ||
| покрі́плено | ||
| Дієприслівник | ||
| покріпи́вши | ||