| попрорива́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (порватися – про все або багато чогось; у багатьох місцях; лопнути, прорватися – про пухирі, нариви, гнояки і т. ін.) | ||
| Інфінітив | попрорива́тися, попрорива́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | попрорива́ється | попрорива́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | попрорива́вся, попрорива́всь | попрорива́лися, попрорива́лись |
| жін.р. | попрорива́лася, попрорива́лась | |
| сер.р. | попрорива́лося, попрорива́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| попрорива́вшись | ||