| потоло́чи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | потоло́чи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | потолочі́мо, потолочі́м | |
| 2 особа | потолочи́ | потолочі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | потолочу́ | потоло́чимо, потоло́чим |
| 2 особа | потоло́чиш | потоло́чите |
| 3 особа | потоло́чить | потоло́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | потоло́чи́в | потоло́чи́ли |
| жін.р. | потоло́чи́ла | |
| сер.р. | потоло́чи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| потоло́чений | ||
| Безособова форма | ||
| потоло́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| потоло́чи́вши | ||