| правди́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | правди́тися, правди́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | правді́мося, правді́мось, правді́мся | |
| 2 особа | правди́ся, правди́сь | правді́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | правди́тимуся, правди́тимусь | правди́тимемося, правди́тимемось, правди́тимемся |
| 2 особа | правди́тимешся | правди́тиметеся, правди́тиметесь |
| 3 особа | правди́тиметься | правди́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | правджу́ся, правджу́сь | правдимо́ся, правдимо́сь, правди́мся |
| 2 особа | правди́шся | правдите́ся, правдите́сь |
| 3 особа | правди́ться | правдя́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| правдячи́сь | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | правди́вся, правди́всь | правди́лися, правди́лись |
| жін. р. | правди́лася, правди́лась | |
| сер. р. | правди́лося, правди́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| правди́вшись | ||
| [діал.] | ||