| причиня́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (зачиняти нещільно) | ||
| Інфінітив | причиня́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | причиня́ймо | |
| 2 особа | причиня́й | причиня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | причиня́тиму | причиня́тимемо, причиня́тимем |
| 2 особа | причиня́тимеш | причиня́тимете |
| 3 особа | причиня́тиме | причиня́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | причиня́ю | причиня́ємо, причиня́єм |
| 2 особа | причиня́єш | причиня́єте |
| 3 особа | причиня́є | причиня́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| причиня́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | причиня́в | причиня́ли |
| жін. р. | причиня́ла | |
| сер. р. | причиня́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| причиня́вши | ||