пістоле́т-кулеме́т – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | пістоле́т-кулеме́т | пістоле́ти-кулеме́ти |
родовий | пістоле́та-кулеме́та | пістоле́тів-кулеме́тів |
давальний | пістоле́ту-кулеме́тові, пістоле́тові-кулеме́ту | пістоле́там-кулеме́там |
знахідний | пістоле́т-кулеме́т | пістоле́ти-кулеме́ти |
орудний | пістоле́том-кулеме́том | пістоле́тами-кулеме́тами |
місцевий | на/у пістоле́ті-кулеме́ті | на/у пістоле́тах-кулеме́тах |
кличний | пістоле́ту-кулеме́те* | пістоле́ти-кулеме́ти* |