| | | | |
| розагіто́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | розагіто́ваний | розагіто́вана | розагіто́ване | розагіто́вані |
| родовий | розагіто́ваного | розагіто́ваної | розагіто́ваного | розагіто́ваних |
| давальний | розагіто́ваному | розагіто́ваній | розагіто́ваному | розагіто́ваним |
| знахідний | розагіто́ваний, розагіто́ваного | розагіто́вану | розагіто́ване | розагіто́вані, розагіто́ваних |
| орудний | розагіто́ваним | розагіто́ваною | розагіто́ваним | розагіто́ваними |
| місцевий | на/у розагіто́ваному, розагіто́ванім | на/у розагіто́ваній | на/у розагіто́ваному, розагіто́ванім | на/у розагіто́ваних |
